Про обіг векселів в Україні



Статья 1. Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ), Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" ( 826-14 ), Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" ( 827-14 ), Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" ( 828-14 ), цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України. 


Статья 2. Застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатку II до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, діють в Україні таким чином: 

1) стаття 10 Уніфікованого закону не застосовується; 

2) юридичні ситуації, зазначені у статті 41 Уніфікованого закону, визначають, що сума векселя, виражена в іноземній валюті, на...


Статья 3. Зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи. 

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також установи та організації, які фінансуються за рахунок державного бюджету чи місцевих бюджетів, можуть виступати векселедавцем,...


Статья 4. Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.

{ Частина перша статті 4 в редакції Законів N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012, N 407-VII ( 407-18 ) від 04.07.2013 } 

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі...


Статья 4-1. До фінансових векселів належать: 

фінансовий банківський вексель; 

фінансовий казначейський вексель. 

Фінансовий банківський вексель - цінний папір, що посвідчує безумовне зобов’язання банківської установи...


Статья 5. Векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

{ Частина перша статті 5 в редакції Законів N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012, N 407-VII ( 407-18 ) від 04.07.2013 } 

Фінансовий банківський вексель видається в документарній формі як...


Статья 6. Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. 


Статья 7. Установи банків та органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які проводять розрахунково-касове обслуговування векселедавців простих векселів, трасатів (акцептантів) за переказними векселями, виконують функції розрахункових палат згідно із статтею 38 Уніфікованого закону.

{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 } 

Порядок здійснення функцій розрахункових палат визначається: 

для органів,...


Статья 8. Вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).

{ Стаття 8 в редакції Закону N 2511-VI ( 2511-17 ) від 09.09.2010 } 


Статья 9. Резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до валютного законодавства України. 

Умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов'язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті). 

Придбання...


Статья 10. Векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 


Статья 11. Платіж за втраченим векселем може бути здійснений за умови встановлення права власності на нього в порядку, визначеному законом. 


Статья 12. Забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства. 


Статья 13. Зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

{ Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2511-VI ( 2511-17 ) від 09.09.2010 } 

Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом...


Статья 13-1. За видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов'язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем - трасанта) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, на юридичну особу - векселедавця (за переказним векселем - трасанта) накладається штраф у розмірі від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Розгляд справ та складання протоколів за порушення умов видачі векселя здійснюються уповноваженими особами органів доходів і зборів, державного фінансового контролю, Національного банку...


Статья 14. Прикінцеві положення 

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім норм у частині, що стосується фізичних осіб, які набирають чинності з 1 січня 2002 року. 

2. Кабінету Міністрів України у...