Статья 1. Закона України Про статус гірських населених пунктів в Україні
Визначення та критерії віднесення населених пунктів до категорії гірських 



До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.

Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гірських є:

розташування населеного пункту або частини його, на якій проживає більш як третина мешканців цього населеного пункту, на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками тощо, та розміщення 50 і більше відсотків сільськогосподарських угідь у межах цього пункту на схилах крутизною 12 градусів і більше; ( Абзац другий частини другої статті 1 в редакції Закону N 1917-III ( 1917-14 ) від 13.07.2000 - набуває чинності з 01.01.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 3101-III ( 3101-14 ) від 07.03.2002 - набуває чинності 01.01.2003 )

якщо на одного жителя припадає менш як 0,25 гектара ріллі, або при її відсутності - менш як 0,60 гектара сільськогосподарських угідь; ( Абзац третій частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1917-III ( 1917-14 ) від 13.07.2000 - набуває чинності з 01.01.2001, N 3101-III ( 3101-14 ) від 07.03.2002 - набуває чинності 01.01.2003 )

суворі кліматичні умови: холодна і довга зима (середня тривалість - не менше 115 днів, середньодобова температура повітря у січні не перевищує мінус 4 градуси за Цельсієм), прохолодне коротке літо (середня тривалість - не більше двох місяців, середньодобова температура у липні не перевищує 20 градусів за Цельсієм), велика кількість опадів (середньорічна сума опадів у рідкому і твердому стані - не менше 600 міліметрів), мають місце селеві явища, повені, вітровали, снігові намети, сейсмічність землі. ( Абзац четвертий частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1917-III ( 1917-14 ) від 13.07.2000 - набуває чинності з 01.01.2001 )

Населені пункти, які розташовані на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря і відповідають двом критеріям та не менш як двом показникам третього критерію - "суворі кліматичні умови" цієї статті, набувають статусу гірських. ( Частина третя статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1917-III ( 1917-14 ) від 13.07.2000 - набуває чинності з 01.01.2001, в редакції Закону N 1928-IV ( 1928-15 ) від 29.06.2004 ) 

Другие статьи закона